Інструктивно-методичні рекомендації щодо навчально-виховної та фізкультурно-оздоровчої роботи з плавання у загальноосвітніх навчальних закладах

Зберегти як документ Word

Плавання є життєво необхідною навичкою, яка робить людину більш здоровою, сприяє розвитку організму, загартовує. Купання, плавання, ігри та розваги на воді є одними із самих важливих засобів фізичного виховання. Вони дають можливість загартувати нервову систему, зробити дитину більш витривалою і спритною. Чим раніше почати навчати дитину рухам у воді, тим більше можна сприяти її розвитку.

При систематичних заняттях плаванням у дітей підвищується тонус нервової системи. Плавання позитивно впливає на м'язовий апарат, значно прискорює обмін речовин, підвищує імунітет, корегує поставу. За допомогою занять плаванню учні набувають знання з безпеки життєдіяльності, формуються необхідні уміння та навички техніки спортивних способів плавання, перебування школярів у воді.

Рухи у воді стимулюють функцію дихання та кровообігу, значно покращується діяльність шлунку.

Плавання підвищує можливості організму з терморегуляції, впливає на формування нових навичок та психологічних відчувань. Активна рухова діяльність у воді сприяє розвитку м'язової системи.

Програми

Навчальна програма з фізичної культури «Плавання» для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» лист МОН України від 03.04.2006 № 1/12-1302. Автори програми В.О. Сілкова, В.В. Деревянко;

Навчальна програма з фізичної культури «Плавання» для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» лист МОН України від 25.07.2008 № 1/11-3460. Автори програми В.О. Сілкова, В.В. Деревянко;

Методична література

Методичний посібник для вчителів фізичної культури загальноосвітніх навчальних закладів «Плавання в школі» В. Деревянко, В. Сілкова, Т. Перець, Д. Силантьєв, Київ-2012.

Температурний режим та освітлення

Приміщення критих басейнів мають бути обладнані вентиляцією, достатньо освітлені, прибрані. У них має підтримуватися належний температурний режим: температура повітря в басейні +24˚+28˚, у роздягальнях і душових +25˚+26˚, температура води – у межах +26˚+29˚. У початковий період навчання плавання температура води в басейні може бути дещо вищою (до +30˚+32˚).

Басейни оснащуються спеціальним інвентарем для безпеки занять з плавання, а також іграшками та обладнанням для навчання елементів плавання.

Загальні положення

Навчання плавання у загальноосвітніх навчальних закладах може розпочинатися з 1 класу. Заняття з плавання проводяться 1-2 рази на тиждень. Під час реалізації теми (модулю) з плавання рекомендується здвоювати уроки фізичної культури, з метою більш ефективної організації та проведення занять (перевдягання, гігієнічні процедури, інструктаж безпеки життєдіяльності, розминка, вправи на суші і т.д.)

Заняттям у басейні мають обов'язково передувати гігієнічні процедури.

Навчання елементів плавання, відповідно до програмових вимог, організовується поетапно й спрямоване на реалізацію певних завдань, а саме:
І етап – ознайомлення дітей з водою та її властивостями, освоєння у воді;
ІІ етап – набуття дітьми вмінь і навичок, які допомагають почуватися у воді впевнено (спливати, лежати на воді, ковзати по ній, видихати у воду, розплющувати очі у воді тощо);
ІІІ етап – навчання плавання певним способом, з правильним узгодженням рухів рук, ніг і дихання, починаючи з полегшених способів (наприклад, плавання кролем на грудях і спині без виносу рук);
ІV етап – засвоєння та вдосконалення техніки різних спортивних способів плавання, простих поворотів та старту у воду, плавання на «глибокій» воді.

Типова структура заняття з плавання:

розминка (комплекс загальнорозвивальних вправ, підготовчі до плавання вправи на суші); якщо ж немає місця для «сухого» плавання, розминка проводиться у воді;

вправи на пересування (з ходьбою, підскоками), освоєння у воді (занурювання, затримка дихання, видихи у воду, розплющування очей у воді, спливання тощо);

спеціальні вправи на опанування певного способу плавання (засвоєння рухів рук, ніг, узгодження рухів тощо), рухливі ігри у воді з використанням уже засвоєних умінь;

вільне плавання.

Плавання – специфічна спортивна вправа, оскільки плавець виконує всі рухи у горизонтальному, безопорному положенні. Тому на виконання вправ, спрямованих на вивчення й удосконалення цього положення, має відводитися 80% часу основної частини заняття (включаючи ігри, естафети, розваги).

Підсумком проведеної роботи з навчання плавання є свята чи розваги на воді (молодший, середній шкільний вік), змагання (середній, старший шкільний вік) один-два рази на рік.

Початкова ланка

Навчання плаванню школярів 1-4 класів відбувається за рахунок вивчення навчальної програми з «Плавання».

Програма з плавання для 1-4 класів передбачає реалізацію змісту в обсязі 1 години на тиждень і пропонує вивчення спортивних способів плавання і проведення різноманітних ігор та естафет у воді. Також ураховані вікові особливості та фізична підготовленість учнів.

Зміст програми з плавання спрямований на формування в учнів ключових компетентностей: соціальних (формування знань про основи здорового способу життя), мотиваційних (здатність до застосування вмінь і навичок плавання у різних за складністю умовах), функціональних (здатність до оперування знаннями з історії плавання та термінології виду спорту).

Програма складається з таких розділів:

  1. Навчальний матеріал (теоретико-методичні знання, вміння і навички з плавання).
  2. Оцінювання техніки виконання вправ.
  3. Матеріал для обов'язкового повторення.
  4. Контрольні навчальні нормативи і вимоги.

Головними критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів є комплексне оцінювання знань, техніки виконання вправ та нормативного показника.

Обладнання та інвентар, необхідний для проведення занять з «Плавання» у 1-4 класі (За наявності одного басейну)

  • мегафон;
  • свисток;
  • секундомір;
  • мотузки, прапорці;
  • ватерпольні м'ячі (гумові) – 15-20 шт.;
  • гумові надувні кола - 25-30 шт.;
  • поплавки з пенопласту, які кріпляться на грудях та спині;
  • плавальні дошки різного розміру, або гумові (пластмасові) іграшки. Дошки з дерева повинні бути розміром 0,6 х 0,35 х 0,03, а з пенопласту – 0,4 х 0,25 х 0,03 м.;
  • надувні «манжети».

Середня ланка

Навчання плаванню школярів 5-9 класів відбувається за рахунок вивчення варіативного модуля з «Плавання». Варіативний модуль «Плавання» є складовою навчальної програми з фізичної культури для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Основна мета – збереження і зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, психічних якостей та рухових здібностей учнів; підвищення рівня фізичної підготовленості учнів, формування знань, вміння і навичок здорового способу життя, дотримання особистої гігієни, загартування організму, запобігання травматизму; розвиток навичок використання плавання для корекції постави та бережливого ставлення до свого здоров'я.

Зміст модуля відповідає головним завданням програми та спрямований на формування в учнів знань щодо ефективного використання плавальних вправ для зміцнення здоров'я учнів, удосконалення функціональних можливостей організму, набуття знань з предмету, виховання інтересу до занять плаванням.

Варіативний модуль «Плавання» складається з таких розділів: зміст навчального матеріалу та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

До розділу «Зміст навчального матеріалу» внесені теоретичні відомості, спеціальна фізична підготовка плавця, технічна та техніко-тактична підготовка, ігри та розваги на воді.

Розділ «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» зорієнтований на якісне засвоєння знань, умінь та навичок поданого матеріалу. В орієнтовних навчальних нормативах оцінюється виконання плавальних вправ (техніка, відстань, пропливання дистанції з урахуванням часу).

Після того, як учні добре освоять техніку плавання кролем на грудях і кролем на спині, переходять до освоєння брасу. Недоцільно на початку в одному занятті поєднувати елементи кроля і брасу, це може привести до прояву негативного переносу (приклад – робота ніг кролем і брасом).

Навчання плаванню має сприяти формуванню стійкого інтересу до предмета фізична культура, розвитку відповідних умінь та навичок, орієнтації учнів на обрання в подальшому спортивного профілю навчання в 10–12 класах.

Обладнання та інвентар, необхідний для вивчення модуля «Плавання» у 5-9 класі (За наявності одного басейну)

  • свисток;
  • секундомір;
  • розподільні доріжки;
  • мотузки, прапорці;
  • ватерпольні м'ячі (гумові) – 15-20 шт.;
  • гумові надувні кола - 25-30 шт.;
  • поплавки з пенопласту;
  • плавальні дошки різного розміру – 25-30 шт.;
  • лопатки, ласти – 25-30 шт.;
  • гнучкі палки («нудлс») – 25-30 шт.

Старша ланка

Навчання плаванню школярів 10-11 класів відбувається за рахунок вивчення варіативного модуля з «Плавання».

Варіативний модуль «Плавання» є складовою навчальної програми з фізичної культури для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Основна мета – збереження і зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, психічних якостей та рухових здібностей учнів; підвищення рівня фізичної підготовленості учнів, формування знань, вміння і навичок здорового способу життя, дотримання особистої гігієни, загартування організму, запобігання травматизму; розвиток навичок використання плавання для корекції постави та бережливого ставлення до свого здоров'я.

Зміст модуля відповідає головним завданням програми та спрямований на формування в учнів знань щодо ефективного використання плавальних вправ для зміцнення здоров'я учнів, удосконалення функціональних можливостей організму, набуття знань з предмету, виховання інтересу до занять плаванням.

Варіативний модуль «Плавання» складається з таких розділів: зміст навчального матеріалу та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

До розділу «Зміст навчального матеріалу» внесено теоретичні відомості, спеціальну фізичну підготовку плавця, технічну та техніко-тактичну підготовки, ігри та розваги на воді.

Розділ «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» зорієнтований на якісне засвоєння знань, умінь та навичок поданого матеріалу. В орієнтовних навчальних нормативах оцінюється виконання плавальних вправ (техніка, відстань, пропливання дистанції з урахуванням часу).

Після того, як учні добре освоять техніку плавання кролем на грудях і кролем на спині, переходять до освоєння брасу. Недоцільно на початку в одному занятті поєднувати елементи кроля і брасу, це може привести до прояву негативного переносу (приклад – робота ніг кролем і брасом).

Навчання плавання має сприяти формуванню стійкого інтересу до предмета «Фізична культура», розвитку відповідних умінь та навичок, орієнтації учнів на обрання в подальшому спортивного профілю навчання.

Обладнання та інвентар, необхідний для вивчення модуля «Плавання» у 10-11 класі (За наявності одного басейну)

  • Свисток;
  • Секундомір;
  • Розподільні доріжки – 4-8 шт.;
  • Ватерпольний м'яч (гумовий) – 15-20 шт.;
  • Гумовий надувний круг – 25-30 шт;
  • Поплавок пенопластовий – 25-30 шт.;
  • Плавальні дошки різного розміру – 25-30 шт.;
  • Лопатка – 25-30 пар;
  • Ласти – 25-30 пар;
  • Гнучка палиця («нудлс») – 25-30 шт.

Особливості проведення занять з плавання у оздоровчому таборі

Під час проведення спортивно-масової роботи з плавання в оздоровчому таборі вирішуються наступні завдання:

  • організація активного відпочинку дітей;
  • збереження і зміцнення здоров'я, загартування, відновлення фізичних сил організму після навчального року;
  • навчання плаванню;
  • виконання державних тестів та розрядних нормативів з плавання;
  • розвиток основних фізичних якостей;
  • виховання потреби до систематичних занять плаванням;
  • виховання морально-вольових якостей та інше.

Організація роботи з плавання в оздоровчому таборі передбачає:

  • вибір місця для проведення занять;
  • обладнання його і оснащення необхідним інвентарем;
  • комплектування груп навчання;
  • підбір і підготовку помічників;
  • підготовку необхідної документації.

В умовах табору навчання дітей плаванню можна проводити:

  1. у критих та відкритих малорозмірних басейнах, які знаходяться на території табору;
  2. критих та відкритих басейнах спортивного типу;
  3. купально-оздоровчих басейнах;
  4. збірно-розбірних басейнах типу „ОСВОД";
  5. природних водоймищах, де є для цього спеціально обладнані місця (водні станції, відгороджені прибережні ділянки для занять) та інші.

Найпростіше місце для проведення занять можна обладнати і самому. Це може бути любе природне водоймище: річка, ставок, озеро, море. Для цього потрібно вибрати таку ділянку, яка б відповідала гігієнічним вимогам: вода була чистою, берег пологий, піщаний, звернений до півдня, щоб діти могли приймати сонячні ванни. Глибина водоймища, де будуть проходити заняття, повинна бути не більше 120 см, а швидкість течії не більше 0,3 м/сек. Краще всього, щоб вхід у воду був пологим, з поступовим поглибленням. Дно водоймища повинно бути твердим, або краще піщаним.
Перед початком занять його необхідно перевірити, очистити від каміння, корчів, водоростей і інших речей, які представляють небезпеку для дітей. Вибрану ділянку необхідно огородити поплавцями або прапорцями покрашеними в яскраві кольори. Розміри ділянки залежать від глибини і ширини водоймища, але не повинні перевищувати по довжині (вздовж берега) 25 м, по ширині – 10 - 15 м. Ділянку акваторії, яка відведена для плавання дітей молодших вікових груп, бажано огородити загорожею із лозини або жердин. Ще краще зробити простий дитячий басейн „жабник". Він являє собою великий ящик з решітками по боках, з дном із добре обструганих дощок (розміром 8 х 4 м. при глибині 80-90 см.), підігнаних впритул одна до одної.

„Жабник" укріпляється на кілках, які забиваються в дно, або тримається на плавучих понтонах.

Для проведення занять з плавання фахівці радять мати такий інвентар:

  • страхові жердини з металу або пластмаси - 2-3 шт.;
  • плавальні дошки з пенопласту - 15-20 шт.;
  • гумові надувні круги або іграшки, які можуть замінити пенопластові дошки, або автомобільні камери - 15-20 шт.;
  • пластмасові надувні м'ячі для проведення ігор на воді - 5-8 шт.;
  • яскраві, мілкі предмети, які добре видно на дні для діставання їх із дна при пірнанні - 15-20 шт.;
  • обручі з пластику - 15-20 шт.;
  • ласти (за кількістю тих, що займаються);
  • рупор або мегафон 1-2 шт.;
  • свисток, секундомір - 2-3 шт.;
  • маски, трубки для підводного плавання - 10-15 шт.

Кожен табір, розташований поблизу водоймища, повинен мати свій рятувальний пост. Під час занять плаванням на посту повинен бути напоготові рятувальний човен з 3-ма черговими. 2-3 рятувальних круги (із розрахунку один круг на 5 чоловік, які знаходяться у воді) та інші рятувальні засоби. Чергові рятувальники повинні вміти користуватися рятувальними засобами і володіти прийомами надання допомоги потерпілим на воді. Кожен човен повинен знаходитись в справному стані, мати комплект весел, черпак для води і рятувальні засоби.

У місцях проведення занять бажано вивісити правила безпеки, поради лікаря по загартуванню, час перебування на сонці, повітрі та у воді; щоденні відомості про температуру води і повітря.

Комплектування груп навчання починається задовго до занять, його починають педагоги, які в перші дні заїзду ведуть прийом дітей. Вони опитують дітей про їх плавальну підготовленість і заносять ці дані в окрему графу. Потім вони складають список дітей, де вказують їх плавальну підготовленість і подають його інструктору з плавання.

Однак, на опитування не завжди слід покладатися. Необхідно самому провести перегляд дітей у воді. У таборах перевірку плавальної підготовленості дітей проводять: начальник табору та інструктор з плавання, а вожаті і вихователі допомагають їм. Проводиться вона таким чином. Загони шикуються в одну шеренгу біля води. Вішками відмічається дистанція 10 м (глибина до грудей). Вожатий, стоячи у однієї вішки, запрошує на старт двох дітей. Ставить їх праворуч і ліворуч в одному метрі від вішки. За сигналом вожатого діти пливуть до протилежної вішки. Ті, що не вміють плавати відразу повертаються на берег, ті, що вміють триматися на воді пропливають декілька метрів, а вміючим – надається можливість проплисти 10-20 м туди і назад. Після тестування всі діти поділяються на три групи. У першу входять ті, що добре вміють плавати, у другу ті, що вміють триматися на воді, а в третю ті, що не вміють плавати. Групам дають умовні назви, наприклад: першій групі – «дельфіни», другій – «пічкурі», третій – «медузи». Такі назви вносять елемент змагальності, створюють веселу ігрову атмосферу і, головне, стимулюють прагнення дітей перейти в групу більш високої підготовленості. Всі вони носять шапочки певного кольору. Наприклад, «дельфіни» носять шапочки голубого кольору з силуетами дельфінів по боках, на «пічкурах» – шапочки білого кольору, а на «медузах» – червоні, які говорять: «Обережно плавати не вміє !». Перевіряючи плавальну підготовленість дітей, не можна насильно примушувати дитину входити у воду, насміхатись над нею, бризкати водою в обличчя. Таким чином ми скомплектували три групи навчання. У подальшому з «дельфінами» можуть займатися вожаті, вихователі та юні інструктори з плавання, з «пічкурами» – інструктор з фізичної культури, плавці-розрядники, з «медузами» – інструктор з плавання і його помічники. Кількісний склад групи повинен бути 12-15 чоловік. Якщо в групі тих, що не вміють плавати набирається 20-25 чоловік і більше, то їх поділяють на підгрупи по 6-8 чоловік. Під керівництвом інструктора з плавання заняття в підгрупах проводять його помічники.

Помічниками інструктора можуть бути:

  1. вожаті, вихователі;
  2. плавці-розрядники;
  3. діти старших загонів;
  4. співробітники обслуговуючого персоналу.

Підбір помічників здійснюється методом опитування до початку зміни або в перші дні заїзду дітей. Вони повинні добре плавати, пірнати в довжину і глибину, вміти правильно виконувати та демонструвати вправи, знати прийоми надання першої допомоги потерпілому.

З помічниками проводяться теоретичні й практичні заняття. З педагогічним колективом їх проводять, як правило, до заїзду в табір, а з юними помічниками – у перші дні табірної зміни. Теоретичні заняття можуть бути за такими темами:

  • правила безпеки при проведенні занять з плавання;
  • організація купання в загоні;
  • методика проведення ігор у воді;
  • надання першої допомоги потерпілому;
  • прийоми звільнення від захватів і транспортування потерпілого, організація змагань з плавання тощо.

Практичні заняття можуть складатись з пропливання відрізків з допомогою рук, ніг, вільного плавання до 200-400 м., виконання стартів, поворотів та інше. Окрім занять з плавання, необхідно провести декілька тренувань з надання допомоги потерпілим. На цих заняттях тренуються в пірнанні, звільненні від захватів і транспортуванні потопаючого.
Для проведення занять з помічниками, разом з інструктором, запрошують і медичний персонал. Бажано щоб це був лікар, а якщо такої можливості немає, то медична сестра табору.

До початку табірної зміни інструктор з плавання повинен підготувати наступну документацію:

  • план роботи з організації масового навчання плаванню;
  • план-графік проходження навчального матеріалу з плавання;
  • плани-конспекти занять;
  • план роботи спортивної секції плавання.

Загальнотабірний розклад купання дітей, занять з навчання та секційних занять складається в перші дні роботи табору. У цей же час діти проходять обов'язковий медичний огляд, а в загонах вихователі проводять роботу з підготовки дітей до занять з плавання та купання. Дітям повідомляються необхідні відомості про значення плавання; правила поведінки під час занять та руху до водоймища; місце розміщення загону на березі.

Після того як всі організаційні питання вирішено, приступають до проведення занять. Бажано проводити їх щоденно з 10 до 13 та з 17 до 19 години. Навчання плаванню краще проводити в першій половині, а заняття секції, змагання і свята на воді – у другій половині дня. В оздоровчих таборах, де кількість дітей досягає 200-300 чоловік, а інструктор з плавання один, розклад складається з врахуванням 2-3 разових занять на тиждень. Мінімальна температура, при якій дозволяється проводити заняття на відкритих водоймищах, для старших груп становить +18° С, для молодших –+20° С. Температура повітря при цьому повинна бути вище температури води на 4-5° С. На першому занятті діти молодшого шкільного віку можуть знаходитись у воді не більше 5 хвилин, середнього і старшого віку – не більше 10-15 хвилин. У подальшому, по мірі прогрівання водоймища і загартування дітей, тривалість уроку поступово збільшується; для молодших школярів – до 30 хвилин, для старших – до 45 хвилин. Однак, основним критерієм допустимого часу перебування у воді є стан і зовнішній вигляд дітей. Якщо у дітей з'являються озноб, «гусяча шкіра», посиніння губ, заняття треба негайно закінчити і дати команду – «Вийти з води !».

У суху сонячну погоду до занять плаванням діти можуть приймати сонячні ванни. Зручніше всього це робити в підготовчій частині уроку, коли діти виконують комплекс загальнорозвиваючих і спеціальних вправ.

Заняття з плавання в оздоровчому таборі проводяться у формі групового уроку. Групова форма навчання стимулює активність дітей, вносить в заняття елемент змагання, розширює можливості для проведення ігор і розваг у воді. Інструктор з двома помічниками може одночасно займатись з групою до 15 чоловік. Він роз'яснює завдання уроку, пояснює і показує вправи, дає команди й методичні вказівки, виправляє помилки, підводить підсумки уроку. Його помічники діють наступним чином: один контролює дітей з найбільш високим рівнем підготовленості «дельфінів», другий – слабо підготовлених «пічкурів». Заняття з тими, хто не вміє плавати «медузами» проводить інструктор.
Краще всього заняття проводити по загонах, починаючи з молодших. У них майже всі діти не вміють плавати або плавають погано. Якщо загонів багато, а часу обмаль, то одночасно до занять плаванням слід допускати не більше 2-3 загонів, відповідно збільшуючи кількість помічників і скорочуючи час перебування дітей у воді. За 10-15 хвилин до закінчення занять у воді одних загонів другі, які слідують за ними за розкладом, повинні приступати до виконання загальнорозвиваючих вправ.

Правила безпеки під час проведення занять з плавання

Під час занять з дітьми інструктор несе відповідальність за їх життя. Він повинен бути готовим у любий час прийти дітям на допомогу. З метою запобігання нещасних випадків на воді необхідно дотримуватись наступних правил:

  1. до занять плаванням і купання допускати тільки здорових дітей, які мають на це дозвіл лікаря;
  2. проводити заняття не раніше, чим через 2 год., після прийому їжі;
  3. ретельно вибирати місце для проведення занять, щоденно його перевіряти і усувати недоліки, які були помічені;
  4. не дозволяти дітям запливати за встановлені межі місця купання;
  5. не допускати безконтрольного входу і виходу дітей з води;
  6. до і після занять обов'язково проводити поіменний перелік дітей;
  7. перевірку плавальної підготовленості у воді проводити не більш ніж з двома учнями;
  8. заняття з тими, що не вміють плавати проводити тільки на мілкому місці. Всі вправи, а також перші спроби плавати виконувати тільки в бік берега або мілководдя;
  9. на перших заняттях в цілях безпеки дітей розподіляти по парах;
  10. перші спроби плавати на глибокому місці дозволяти не більш, ніж двом учням одночасно і тільки під своїм особистим контролем;
  11. запливи на дальність проводити тільки вздовж берега;
  12. не проводити заняття на морі при сильній хвилі;
  13. під час проведення занять дотримуватись суворої дисципліни: не дозволяти учням неорганізовані купання, самовільні стрибки у воду і пірнання, не допускати, щоб діти топили один одного, занурюючи у воду з головою, голосно кричали, жартома звали на допомогу;
  14. заняття з плавання проводити тільки в присутності лікаря або медичної сестри табору, які повинні мати все необхідне для надання допомоги потопаючому.

Форми проведення занять з плавання в оздоровчому таборі

Основною формою проведення занять з плавання в оздоровчому таборі, як зазначалося вище, є урок. Кожен урок плавання починається на суші, продовжується у воді і завершується знов на суші. У ньому умовно, як і в шкільному, виділяють три частини, підготовчу, основну і заключну.

Тривалість уроку (включаючи час занять на суші) складає 45- 60 хвилин. У завдання підготовчої частини уроку (10-15 хв.) входить: перелік дітей, роз'яснення завдань і змісту уроку; виконання комплексу загально –розвиваючих і спеціальних вправ; ознайомлення з правилами поведінки у воді.

Вирішення завдань уроку багато в чому залежить від правильної організації і проведення підготовчої частини. Під час занять на відкритих водоймищах тривалість підготовчої частини уроку залежить від погодних умов. У прохолодну погоду вона буде збільшуватись, у жарку погоду – зменшуватись.

У завдання основної частини уроку (30-45 хв.) входить вирішення основних завдань навчання:

  • вивчення вправ на освоєння з водою;
  • рухів ногами і руками, узгодження їх з диханням: виконання стартів і поворотів;
  • пропливання коротких відрізків в повній координації.

У кінці основної частини проводяться ігри і розваги на воді на матеріалі вправ, освоєних всією групою. Тривалість основної частини залежить від віку і підготовленості дітей, номеру уроку, температури води і повітря.

У завдання заключної частини уроку (5-7 хв.) входить: поступове зниження фізичного навантаження й емоційності занять; перелік дітей, підведення підсумків уроку.

У цій частині уроку дається вільне плавання, вдосконалюється техніка виконання стартів і поворотів, можуть проводиться ігри, які не потребують багато часу.

Заключну частину бажано проводити швидко, щоб діти не змерзли. Потрібно слідкувати, щоб після виходу з води діти розтерлись рушником, насухо витерли вуха, голову і швидко одягались.

В оздоровчому таборі створюють також секції і гуртки плавання. Організаційну роботу починають з популяризації плавання. Проводять бесіди, показують спортивні фільми, влаштовують виставки літератури з плавання, запрошують до табору видатних спортсменів-плавців. Важливо, щоб на заняття в секцію учнів запросив інструктор з плавання: у багатьох дітей відсутня ініціатива або недостатньо сміливості, щоб самостійно записатися до секції. Тому особисте запрошення педагога – великий стимул до початку тренувань.

Оскільки в секцію прийдуть діти різного віку, їх доцільно розподілити на групи. Краще коли група складається з учнів певного загону. Якщо такої можливості немає, то в групу об'єднують учнів різних загонів, наприклад, VI – V, IV – III, II – І. Навчальні групи комплектують у складі 12-15 осіб (залежно від кількості бажаючих). Спортивну секцію очолює староста. Буде добре, якщо секція плавання матиме і свій актив.

Роботу в секції плавання найкраще проводити в другій половині дня з 17 до 19 год. Тривалість занять 60-90 хв. Заняття проводяться не менше двох разів на тиждень. У практичну частину занять слід включати вправи, спрямовані на підвищення рівня загальної фізичної підготовки і спеціальні – на розвиток гнучкості, рухомості в суглобах; імітаційні, а також вправи на удосконалення техніки плавання.

Особливу увагу слід приділяти спеціальним вправам у воді, які допоможуть юним спортсменам оволодіти технікою плавання спортивним способами.

Теоретичні відомості з техніки плавання повідомляють, як правило, до початку практичних занять.
Гурток плавання створюють для дітей молодшого шкільного віку. Він може складатися з учнів одного або двох загонів. Склад групи – не більше як 10-15 учнів. Якщо бажаючих більше, організовують 2-3 групи. Заняття проводять 2-3 рази на тиждень, тривалістю 45-60 хвилин.

На заняттях повторюють у цікавій формі навчальний матеріал з програми по фізичної культурі, проводять різноманітні ігри та розваги на воді. Підсумки навчально-тренувальних занять підводять на змаганнях з плавання, які плануються на останній тиждень зміни. На цей же час планують і проведення водноспортивного свята «День Нептуна». Він проводиться з метою підбиття підсумків роботи з навчання плаванню, виконання державних тестів і розрядних нормативів, популяризації плавання тощо. Керує підготовкою до свята «Нептуна» голова організаційного комітету (начальник табору). Він відповідає за матеріальну частину, забезпечує виконання програми і сценарію, розподіляє обов'язки між вихователями і вожатими.

Інструктори з фізичної культурі та плавання складають програму і сценарій, підбирають кращих плавців, навчають дітей плаванню, готують виступи, формують суддівську колегію і проводять свято. Їм допомагають члени організаційного комітету.

Під час розробки програми свята враховують контингент дітей, їх фізичну і плавальну підготовленість, а також конкретні погодні умови.

Краще всього свято проводити в другій половині дня, приблизно з 16 до 18 години. Програма свята складається з урочистої частини (5-10 хв.), показових виступів, спортивних змагань з плавання (50-60 хв.) і заключної частини (30-40 хв.). Триває свято 1,5-2 години.

Масові купання. Вони також включаються до розкладу і проводяться на природному водоймищі вожатими і вихователями, які мають до цього допуск.

Найбільш ефективною формою їх проведення є ігрова. Тривалість складає від 5 до 15 хвилин і залежить від погодних умов, контингенту дітей та їхньої підготовленості.

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ДОТРИМАННЯ БЕЗПЕКИ ЖИТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ ПРИ НАВЧАННІ ДІТЕЙ ПЛАВАННЮ

Безпека дітей має бути першочерговою турботою вчителя (тре¬нера, інструктора, вихователя) під час організації занять навчан¬ня плаванню. Для запобігання нещасним випадкам і травмам на заняттях необхідно дотримуватися таких вимог:

  1. Здійснювати систематичний лікарський контроль за станом здоров'я дітей та перевіряти їх самопочуття перед кожним заняттям. Не дозволяти дітям входити у воду при поганому самопочутті, якщо у них нежить або кашель.
  2. Постійно проводити з дітьми пояснювальну роботу щодо правил поведінки на воді і дотримання техніки безпеки.
  3. Підтримувати на заняттях сувору дисципліну. Не допуска¬ти неорганізованого купання і плавання, самовільних стрибків у воду й пірнання. Не дозволяти дітям штовхати одне одного у воду, сідати одне на одного, хапати за руки і ноги.
  4. Постійно перевіряти стан місць занять з навчання плавання (особливо дно).
  5. Не проводити заняття на водоймищах за несприятливих метеорологічних умов (круті хвилі, сильний вітер, низька темпера¬тура води і повітря, погана прозорість води та ін.).
  6. Не допускати до води дітей без супроводження дорослих.
  7. При перебуванні дітей у воді вчитель (тренер, інструктор) повинен розташуватися на глибокому місці так, щоб діти знаходилися між ним і берегом.
  8. Учитель (тренер, інструктор) повинен постійно тримати в полі зору дітей, які знаходяться у воді і бути з ними поруч, щоб на випадок необхідності негайно прийти на допомогу.
  9. При групових заняттях потрібно привчати дітей до попарного спостереження.
  10. Всі вправи і прагнення самостійно плавати слід виконувати тільки в сторону берега (тобто з глибокого місця на мілке).
  11. Не зловживати сонцем. Тривале перебування під прямим промінням з непокритою головою може спричинити сонячний удар. У спеку після виходу з води треба відпочити в затінку.
  12. Пояснювати дітям правила дотримання гігієни та заходів щодо попередження простудних захворювань: не можна заходити у воду після довгого перебування на сонці і знаходитись у воді без активних рухів.
  13. Не допускати переохолодження дітей. Чим прохолодніша вода, тим менше має бути пауз, статичних вправ і більше енергійних рухів.
  14. Уважно стежити за дітьми, які перебувають у воді. Не залиша¬ти їх біля води без догляду навіть тоді, коли вони вже вміють плавати.
  15. Учитель (тренер, інструктор) виходить з води останнім, переконавшись, що усі діти знаходяться на березі.

Усі, хто навчає дітей плаванню, повинні впевнено володі¬ти прийомами рятування потерпілих на воді та надання їм першої долікарської допомоги